категорії: література, літературна рецензія
Борис Гуменюк. «Острів»: Вербальний життєтекст естета-острів’янина
Чомусь страшенно прикро, що книжка, де жили і янголи, і демони, й острови, й люди, і самотність, і час (щиро кажучи, після прочитання здається, що всі ці слова варто писати з великої літери), тобто мислеформи та протистояння мислеформ закінчились.
Написав назву й сам злякався пафосу, чи то пак, БУрлеску, що так смачно і, повірте, зовсім навіть несподівано вигулькнув. З іншого боку, мені, смертному, пробачать, адже «немає бога крім постмодерну, і Неборак пророк його», – писав у своїй славнозвісній «Таємниці» Юрій Андрухович. Хтозна, може, це саме та таємниця, в котру ще один осяйний пророк усеблагого постмодерну нас, темних, нарешті посвятив.